“Сподіваюся, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ” – лист Балуха до Порошенко

Український політв’язень Кремля Володимир Балух написав лист Президенту України. Його скан опублікував Ахтем Чийгоз в соцмережах, а текст розшифрувала Кримська правозахисна група. Ось його текст:

Шановний пане Президент України!

Мені випала честь бути одним з тих, за визволення кого з московитського полону бореться вся Україна.

Практика терору, яку неодмінно використовують правителі 1/7 частини суші планети Земля, як виявляється, є найживучішою з усіх політичних “традицій”, незалежно від кольору прапора над Кремлем.

Та понад усе я волів би вберегти Україну від скочування до “дзеркальної” відповіді на дії агресора!

Зла на благо не буває!

Знова розбудовуючи свою державність, Україна, на мій погляд, має взяти в майбутнє кращі зразки українського козацького лицарства, традиційної христіянської людяности та традиційної селянської наполегливості.

Буду відвертим — я не голосував за Вас в травні 2014 року, хоч, так сталося, що ми з Вами скористалися виборчим правом на одній ділянці в Києві. Але із повагою визнаю, що наполеглива боротьба за долю громадян України, що потрапили до лап непритомного заклятого “брата”, робить Вам неабияку честь!

Свого часу один російський поет написав: “… нам не дано предугадать чем дело наше отзовется…”

Я впевнений, що Україна відстоїть своє право жити і гідно господарювати на Богом даних нам землях Криму і Донбасу набагато швидше, ніж на це сподівається кремлівська кліка і факту взяття ними в заручники громадян іншої держави ще належить відіграти в цьому не останню роль.

Показово, що 12 червня — день, на який кремль нещодавна призначив “день расії” коли вечорі в Сімферополі гримав китайський салют з вікон СІЗО дружньо лунало “Слава Україні” і непоодинокі арестанти співали український гімн… Це щира правда з вуст очевидця подій, яким я мимоволі став і не розчув при цьому жодного схвального вигуку на честь “винуватиці торжества”…

В першій половині минулого століття людство вже отримало урок, коли нерішучість одних країн відстороненість других та злочинна алчність третіх призвели до великих потрясінь не лише в Старому Світі, але й далеко за його межами.

Україну ж тоді вчергове впрягли в ярмо ворожого господарювання…

Щиро сподіваюсь, що гіркий досвід історії таки згуртує цивілізований світ та додасть рішучості і солідарності діям керівництва його країн, аби не заходити на чергове коло кривавих бань, а зупинити розперезавшогося агресора, хай навіть зазнавши тимчасових фінансових втрат і деяких бізнесових незручностей.

З місця, де знаходжусь зараз я, важко об’єктивно оцінювати повноту і ефективність дій Держави в напрямку протидії впливу кремлівської пропаганди на ставлення до її політики громадянами і урядами інших країн світу, але те, що Уркаїна не пасе заніх в цій справі надає певного оптимізму і віри, що зруйновані долі і занедбані родини політично ув’язнених агресором громадя України не є марними і не залишаться осторонь цього процесу.

З нами Правда!

З нами Доля!

І Воля святая!..

Слава Україні

З повагою, Балух В.І. 22.06.2018

Володимир Балух – кримський фермер, засуджений за український прапор над власним будинком. Його засудили до 3 років 7 місяців в’язниці на підставі зброї, буцім-то знайденої на його горищі. Але збоя не мала його відбитків пальців. Правозахисники вважають, що Балуха переслідують за його проукраїнські погляди. Протестуючи проти сфальсифікованої справи, Балух почав голодування 19 березня 2018 року. Починаючи з 25го дня голодування, Балух почав вживати мінімальну поживу: відвар вівса та декілька десятків грамів сухарів щоденно. Рішення було прийняте, щоби уникнути насильницького годування. Він не збирається припинити своє голодуванняі “балансує на нульовій позиції”. За словами його адвоката, Балух втратив 30 кг, має часте головокружіння, головні болі, фізично і морально виснажений. До нього перестав навідуватися лікар, оскільки тюремники вважали, що він не голодує. Проте, такий мінімальний прийом поживних речовин є усталеною практикою в тюремних протестних голодуваннях. Небезпека полягає у тривалості голодування. Нещодавно, під час судового засідання, Балуху викликали швидку. Він був настільки слабкий, що не міг говорити. А на 96му дні голодування, Володимир Балух оголосив, що знову переходить на воду. Він зараз тримає повне голодування. 

В цей же день, кримський журналіст Заїр Смедляєв опублікував фотографії Володимира із зали суду. Помітно, що в’язень значно схуднув і змарнів.

balukh1 balukh3

Share