“Мені судилося прийняти цей вирок для всього кримськотатарського народу” – останнє слово Ахтема Чийгоза

chiygoz

Останнє слово заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза в так званому Верховному суді окупованого Кримського півострова, було опубліковано адвокатом кримчанина Миколою Полозовим.

Суд над Ахтемом Чийгозом триває із січня 2015 року. Кримськотатарського лідера було затримано за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема, з партії “Русское единство”. В сутичках та тисняві загинуло двоє людей. 

Російська влада окупованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень, і просить покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Проте, у розпорядженні захисту є відеозаписи із мітингу, які спростовують звинувачення та свідчення потерпілих – на них Чийгоз не робить те, у чому його звинувачують, а саме – не закликає здійснювати насилля, знищувати майно, та захоплювати будівлі.

Раніше “справу Чийгоза” російський суд розглядав у рамках “справи 26 лютого”, в рамках якого звинувачувалися Алі Асанов та Мустафа Дегерменджі. 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві, і тепер Ахтема Чийгоза судять окремо. 

Під час тривалого ув’язнення Чийгоза, померла його літня мати. Адвокати кримчанина вибороли для ув’язненого коротке побачення із нею.

Публікуємо останнє слово Ахтема Чийгоза, яке він промовив 9 серпня, за матеріалами 112.ua. Вирок у справі Чийгоза очікується 11 вересня 2017.

Перед смертю моєї мами я перепрошував її, що як син, в останні важкі її дні не зміг бути з нею поруч. Зібравши свої останні сили, вона сказала: “Я пишаюся тим, що я виховала такого сина!”.

Що б я не робив, як би мені не було важко, і не знаючи, чи вийду я взагалі живим, я боюся ще більше того, що мої дії, думки, висловлювання можуть зганьбити мене як людину, як кримського татарина, і моєму народові буде соромно за ту довіру і обрання мене до Меджлісу кримськотатарського народу.

Аліє Чийгоз, мати Ахтема Чийгоза, із дитячою фотографією сина. Фото: qha.com.ua/

Аліє Чийгоз, мати Ахтема Чийгоза, із дитячою фотографією сина. Фото: qha.com.ua/

“Ант еткенмен, сез бергенмен міллет ичун ольмеге…” [Я присягнувся, я поклявся померти за свій нарід]

Цю клятву я, як і інші члени Меджлісу, вимовив, схиливши коліно і поцілувавши національне знамено у дворі Ханського палацу, символу нашого народу, центрі багатовікової державності кримських татар.

Причиною декількох депортацій (а по суті, геноциду) було бажання Російської імперії, а згодом – СРСР, очистити Крим від кримських татар і назавжди знищити історію та пам’ять про наш народ.

Кожен кримський татарин вимовляє ці слова, дає клятву і відчуває свою відповідальність перед майбутнім поколінням за долю своєї нації, за долю своєї Батьківщини.

Народ сам обирає своїх лідерів.

Ніщо не зламало волю народу, ніщо не змогло знищити ідентичність, любов до своєї Батьківщини, до своєї землі, передані з покоління в покоління.

Для кримських татар, як і для багатьох інших народів, поняття “громадянський обов’язок”, “патріотизм”, “національна гідність” є особливими цінностями.

26 лютого 2014 року кримські татари та інші громадяни України вкотре вийшли з протестом проти загроз територіальній цілісності України і з вимогами притягнути до відповідальності авантюристів від влади і політичних пройдисвітів.

Надалі в період окупації Криму кримські татари спільно з іншими громадянами України, незважаючи на численні провокації з боку тих сил, викрадення, вбивства, обшуки, арешти, заборону на проведення пам’ятних скорботних дат, величезні штрафи за найменший прояв активності, незважаючи на застосування широких репресивних методів продовжували і продовжують виконувати свій громадянський обов’язок.

Саме ці обставини дратують ці сили, що приводять у гнів і змушують влаштовувати судилище над невинними людьми.

Понад два роки йде політичний процес, який вже увійшов в історію як “справа 26 лютого”.

Процес, метою якого, безумовно, є залякати кримських татар, придушити і звести до мінімуму їхню активність із захисту своїх прав, підтримки України та світового співтовариства, яке не визнає незаконної анексії Криму.

Ахтем Чийгоз стримує натиск людей на мітингу 26 лютого 2014 року, Сімферополь. Фото: Крим.Реалії

Ахтем Чийгоз стримує натиск людей на мітингу 26 лютого 2014 року, Сімферополь. Фото: Крим.Реалії

Для всіх є очевидним, що ніякої кримінальної справи проти Ахтема Чийгоза немає.
Інциденти, що мали місце 26 лютого 2014 року на мирному мітингу, оголошеному Меджлісом кримськотатарського народу, було спровоковано особами, які сприяли надалі військовій окупації Криму.

Тобто судять не тих, хто зрадив, хто мав цілі й наміри, спрямовані на зміну територіальної цілісності України, хто надалі викрадав і вбивав людей, незаконно наділив себе повноваженнями управляти, судити.

Судять тих, хто відстоював закони країни, міжнародні норми, правила.
Судилище влаштовує країна-загарбник, у якої права на це немає.

У такій ситуації і знаючи всі справжні наміри замовників цього процесу, ні про яку об’єктивність і самостійність суду не доводиться говорити.

Мені судилося прийняти цей вирок як вирок для всього кримськотатарського народу від імені Російської Федерації, яка окупувала мою Батьківщину.

Share