Геннадій Афанасьєв

Afanasiev_released_u

Рід діяльності

Фотограф, активіст антиокупаційного руху Криму

Адвокати:

Олександр Попков

Звинувачення:

ч. 2. ст. 205.4 (участь в терористичному співтоваристві)

п. ≪а≫, ч. 2, ст. 205 (вчинення двох терористичних актів)

ч. 1, ст. 30, п. ≪а≫, ч. 2 ст. 205 (приготування до терористичного акту)

ч. 3, ст. 30, ч. 3, ст. 222 (замах на незаконне придбання зброї і вибухових речовин)

Дата затримання:

21.08.2014

Дата звільнення:

14.06.2016

Міра покарання:

7 років колоннії суворого режиму та 1,5 років обмеження свободи після відбуття покарання

Геннадій Афанасьєв після застосування до нього жорстоких тортур (про що стало відомо вже значно пізніше) пішов на угоду зі слідством майже відразу після арешту, зізнався в інкримінованих йому злочинах, дав неправдиві свідчення проти Олега Сенцова і Олександра Кольченка. Через це його справа, а також справа четвертого фігуранта справи Олексія Чирнія були виділені в окреме провадження і розглядалися в Москві в прискореному режимі – без допиту свідків та аналізу доказів.

20.10.2015 було повідомлено про прибуття Афанасьєва до виправної колонії №31 м. Сиктивкар для відбування покарання. Після цього умови його перебування стабільно погіршуються, він переводиться до дедалі більш суворих установ для відбування покарання.

9.02.2016 року він був на рік переведений до “ЕКПТ” (“единое помещение камерного типа”) виправної колонії №31 в м Мікунь, що за 100 кілометрів від Сиктивкару. І, попри те, що тут умови є жорсткішими, аніж у попередній колонії, навіть у “ЕКПТ” він майже безперервно перебуває в штрафному ізоляторі за надуманими приводами.

9.03.2016 Сиктивкарський міський суд зобов’язав етапувати Афанасьєва до колонії, що розташована ближче до його месця проживання – Криму. Утім, це рішення в законну силу ще не вступило та було оскаржене до апеляційної інстанції.

Адвокат побоюється, що невдовзі його підзахисний може бути переведений до тюрми.

У лютому 2015 року Верховний суд Російської Федерації відмовив у розгляді касаційної скарги на вирок по справі Афанасьєва, поданої адвокатом Афанасьєва Олександром Попковим.

Суд визнав Геннадія Афанасьєва винним в участі у терористичному угрупувуванні (ч.2. ст. 205.4 КК РФ), скоєнні двох терористичних актів (п. ≪а≫, ч. 2, ст. 205), підготовці до терористичного акту (ч. 1, ст. 30, п. ≪а≫, ч. 2 ст. 205) і у замаху на незаконне придбання зброї та підривних речовин (ч. 3, ст. 30, ч. 3, ст. 222).

Під час судового процесу по справі Сенцова та Кольченка 31 липня 2015 року Афанасьев відмовився від своїх першопочаткових свідчень та заявив про те, що давав їх під примусом. Утім, Афанасьєв визнав свою участь у підпалі офісу представництва “Єдіной Росії”, що, згідно з правозастосовною практикою в РФ, може кваліфікуватися як хуліганство, але не як тероризм. Окрім того, він розповідав про свою мотивацію: взяти участь у підпалі його штовхнуло бажання помсти «націоналістам, які били проукраїнських активістів. Афанасьєв та його друзі намагалися в Криму організувати мирний волонтерський протест, але їх викрадали, били».

На суді Афанасьєв зізнався, що давав покази в результаті застосування до нього тортур та погроз. Після цього його побив слідчий ФСБ РФ. Також Афанасьєву погрожували важкими умовами відбування покарання.

Докази невинуватості

  • Твердження слідства щодо існування групи «Кримських терористів» є некоректним. Жоден із допитаних фігурантів справи не зміг нічого розповісти про склад групи, її структуру. Немає узгоджених свідчень щодо чисельності цієї “групи”. Не всі з фігурантів навіть були знайомі одне з одним.
  • Під час судового розгляду стало очевидним, що історія з підпалом була провокацією з боку ФСБ з метою створення приводу для кримінального переслідування активістів кримського руху спротиву окупації та створення образу “терористів “Правого Сектору”. Зокрема, виявилося, що співробітники ФСБ ще 11 квітня 2015 року дізналися про намір Чирнія вчинити  підпал офісу “Русской общини Криму” та офісу “Єдиної Росії” 14 квітня 2014 року, проте нічого не було вдіяно задля попередження підпалу.
  • Жодних підтверджень зв’язків Афанасьєва із “Правим Сектором”, на участі Геннадія в якому наполягає слідство, – немає.

Тортури

Про тортури та погрози, які застосовувалися до Афанасьєва оперативними працівниками ФСБ для вибивання з нього свідчень під час досудового слідства, стало відомо тільки наприкінці липня 2015 року. Про це він розповів адвокату Олександру Попкову, який з’явився в справі після заяви Афнасьєва про відмову від свідчень.

Зокрема, в’язню одягали протигаз, затискали шланг, змушуючи задихатися. Коли починав втрачати свідомість, у простір під маскою та обличчям впорискували газ. Від цього газу у Афанасьєва починалася рефлекторна блювота, він захлинався блювотною масою. Його били, погрожували згвалтуванням, позбавляли сну на 10 діб, роздягали догола, включали паяльник і водили ним біля тіла, погрожували ввести паяльник у задній прохід. Також Афанасьєва катували струмом: оголені дроти прикладали до статевих органів. Внаслідок цього він почав підтверджувати все, що пропонувало йому слідство.

У квітні 2016 року в апараті російського Омбудсмана заявили, що начебто проводять перевірку тілесних ушкоджень на тілі Афанасьєва, але відкинули версію появи їх у наслідок застосування до в’язня недозволених методів ведення слідства.

Після відмови Афанасьєва від своїх свідчень у суді по справі Сенцова та Кольченка на нього безперервно здійснюється тиск. Представники ФСБ йому відразу пояснили, що він “поїде дуже далеко”. Афанасьєм був першим з усіх фігурантів “українських справ”, кого було етаповано. Під час перебування в колоніях Республіки Комі тиск на нього триває та навіть посилюється.

Наприклад, відразу по прибуттю у втиправну колонію №31 м. Сиктивкар (Республіка Комі) у Геннадія начебто знайшли заборонений предмет – шматок леза. Адвокат та сам Афанасьєв заявляють, що він був підкинутий. Утім, Афанасьєву була оголошена догана. Спроби захисту оскаржити це дисциплінарне стягнення були невдалими – на початку квітня 2016 року Сиктивкарський міськсуд відмовив у скасуванні стягнення та не задовольнив жодного клопотання захисту.

Дисциплінарне стягення Афанасьєву було оголошене також, наприклад, після візиту до нього українського консула (як зясувалося пізніше, цей візит було зараховано як побачення, адже російські державні органи вважають Афанасьєва громадянином Росії).

У листопаді 2015 року мама Геннадія заявляла про різке погіршення стану здоров’я сина та про ненадання Афанасьєву медичної допомоги в колонії. «Він неодноразово звертався до адміністрації колонії з проханням про те, щоб до нього прислали лікарів, але цього досі не було зроблено. У нього болить спина, у нього болить серце, у нього сів зір через брак світла, через тортури,» – заявляла Ольга журналістам.

Перебуваючи в “ЕКПТ”, Афанасьєв так само постійно стає об’єктом дисциплінарних стягнень за надуманими приводами (наприклад, за порушення встановленої форми одягу). Вони оголошуються адміністрацією колонії вибірково – виключно Афанасьєву, але не іншим ув’язненим. За це Геннадій постійно потрапляє до штрафного ізолятора.

Ольга Афанасьєва повідомляла також у березні 2016 року із посиланням на листи від сина, що його можуть оштрафувати за татуювання: наразі їх сфотографували та відправили на еспертизу – начебто для встановлення наявності нацистської символіки на тілі в’язня.

Тиск на Афанасьєва чи не найяскравіше виражається у примусі до прийняття ним російського громадянства. Хоча Росія і без того вважає його своїм громадянином, і під цим приводом не допускає до нього українських консулів.

4 квітня 2016 року Ольга Афанасьєва оприлюднила листа сина, в якому він розповідає про отримання документу від Федеральної міграційної служби РФ, в якому стверджується, що він є громадянином Росії.

Після цього він публічно заявив про своє українське громадянство. 6 квітня член “ОНК” (“Общественная наблюдательная комиссиия”) Ернест Мезак оприлюднив відео, на якому  Афанасьєв українською мовою каже: “Я є громадянин України. І всякі спроби нав’язати мені російське громадянство є проти моєї волі”.

Адвокат Олександр Попков заявляє про те, що тиск на Афанасьєва, в тому числі, з метою прийняття ним громадянства РФ, здійснює одночасно та скоординовано 5 федеральних відомств, а саме: Федеральна міграційна служба, Міністерство зовнішніх справ, Федеральна служба виконання покарань, Федеральна служба безпеки та міністерство внутрішніх справ Російської Федерації. Так, адміністрація “ЕКСПТ” намагалася обманом сфотографувати Афанасьєва на російський паспорт, а переданий особисто українським консулом закордонний паспорт громадянина України Афанасьєва російське зовнішньополітичне відоство поставило під сумнів, заявивши про те, що відправить його на експертизу.

6 травня 2016 року факт того, що Афанасьєв є громадянином України підтвердила також Державна міграційна служба України, вказуючи, що Київським РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим він був документований паспортом громадянина України.

Тиск на Афанасьєва його адвокат Олескндр Попков пов’язує також із його публічними заявами про пресинг, а також із постійним та наполегливим оскарженням порушення його прав у колонії.

Російський правозахисний центр Меморіал визнав Сенцова, Кольченка та Афанасьєва політичними в’язнями.

Share