Хайсер Джемілєв

dzemilev_released_u

Рід діяльності

 –

Адвокат:

Микола Полозов

Обвинувачення:

ст. 226 та 222 КК РФ (викрадення і незаконне зберігання зброї)

Дата захоплення:

У вересні 2014 р. незаконно вивезений з окупованого Криму до Краснодарського краю РФ

Дата звільнення:

25.11.2016

Міра покарання:

3,5 роки

Хайсер Джемілєв — молодший син лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Хайсер скоїв кримінальний злочин, але його переслідування з боку “правоохоронних” органів Росії є політично мотивованим. Воно пов’язане зі статусом його батька, лідера кримських татар, який відкрито виступає проти російської окупації півострова.

27 травня 2013 р. Хайсер Джемілєв вистрілив із рушниці свого батька й убив 43-річного Февзі Едемова, який працював у будинку Джемілєва і вважався другом сім’ї.

За словами членів сім’ї, Хайсер раніше мав психічні розлади, які могли відіграти свою роль у трагедії. Попри це, досудова психіатрична експертиза визнала Хайсера психічно здоровим.

У листопаді 2013 р. Бахчисарайський районний суд розпочав слухання кримінальної справи Хайсера Джемілєва. Прокурор висунув проти нього обвинувачення у вбивстві, крадіжці, носінні та незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Сам Джемілєв визнав себе винним лише за одним з обвинувачень — у незаконному зберіганні зброї. Він також повідомив, що застрелив Февзі Едемова через помилку:

“Того дня, коли Февзі учергове прийшов до нас, я допоміг йому в будинку, потім пішов дивитися телевізор, а потім почав заряджати й розряджати рушницю і дивитися навколо через приціл. Я думав, що рушниця була поставлена на запобіжник. Коли я сфокусувався на Февзі, вікно поряд зі мною різко почало рухатись, внаслідок чого рушниця вистрелила…”

10 квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва визнав Хайсера Джемілєва винним у крадіжці та незаконному зберіганні зброї та боєприпасів, а також заподіянні смерті через необачність. Суд засудив його заочно до 3 років і 8 місяців в’язниці. Вирок набрав чинності у травні 2015 р.

Хайсер утримувався в Бахчисарайському СІЗО, яке після анексії Криму опинилося під контролем “правоохоронних” і пенітенціарних органів Російської Федерації. У квітні 2014 р. розслідування у справі Джемілєва було відновлене, але цього разу матеріали справи розглядалися через призму законодавства РФ. Російський суд продовжив його утримання під вартою, незважаючи на постанову київського суду. При цьому суд грубо знехтував тим, що злочин, скоєний на території України громадянином України щодо іншого українця, не передбачає покарання за російським законодавством, якщо він не був спрямований проти інтересів РФ чи її громадян.

У вересні 2014 р. Хайсера було незаконно етаповано до Краснодарського краю РФ. 17 лютого 2015 р. у Краснодарському крайовому суді було розпочато процес у його справі. Джемілєву інкримінували розкрадання майна, незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї та боєприпасів, а також умисне вбивство людини, вчинене в результаті хуліганства.

Джемілєва-молодшого було засуджено до 5 років позбавлення волі за звинуваченням у вбивстві з необачності, а також крадіжці і незаконному зберіганні зброї. 2 вересня 2015 р. присяжні Верховного суду РФ скоротили термін позбавлення волі від 5 до 3,5 років. Суд вирішив, що за звинуваченням у вбивстві з необережності минув термін давності, отже, Джемілєв має бути звільнений від покарання за цим звинуваченням. Суд також пом’якшив покарання за крадіжку та незаконне зберігання зброї.

21 травня 2015 р. Міністерство юстиції України у відповідності з Європейською конвенцією про екстрадицію (1957) звернулося до Генеральної прокуратури РФ із запитом про екстрадицію Хайсера Джемілєва для відбування покарання, винесеного київським судом. Російська сторона проігнорувала цей запит.

25 листопада 2016 р. Хайсер був звільнений із колонії в Астрахані у зв’язку з відбуттям покарання та відбув до материкової України.

Незаконність переслідування

Хайсер Джемілєв залишився громадянином України, не дивлячись на спроби російських служб переконати його відмовитися від українського громадянства. Він був засуджений українським судом за вбивство громадянина України, вчинене на території Криму задовго до того, як Росія окупувала півострів і поширила на нього свою фактичну юрисдикцію. Відповідно до законодавства РФ (ч. 3 ст. 12 КК РФ), іноземний громадянин, який учинив злочин за межами РФ, може бути засуджений за російським законодавством тільки в разі, якщо скоєний злочин був спрямований проти інтересів РФ чи її громадянина. Оскільки вбивство жодним чином не зачіпало ані інтересів російських громадян, ані самої Росії, справа Хайсера не підпадає під юрисдикцію російського суду, і, відповідно, повторний суд над ним в РФ є незаконним.

У липні 2014 р. Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Росія повинна “забезпечити свободу для сина Джемілєва”. Російська сторона проігнорувала рішення ЄСПЛ, порушивши тим самим власні міжнародні зобов’язання.

26 вересня 2015 р. стало відомо, що Хайсера було етаповано до Астраханської області (виправна колонія № 10) на південному заході РФ. Однак, відповідно до російського законодавства, відбування покарання має проходити у в’язниці, що знаходиться неподалік місця проживання засудженого (в разі Хайсера — у Криму), або поблизу місця винесення вироку (тобто у Краснодарському краї).

Новини справи


Share