Надія Савченко

Надія Савченко

Офіцер Збройних сил України, народний депутат України, делегат Парламентської асамблеї Ради Європи

Адвокати:

Марк Фейгін, Микола Полозов, Ілля Новіков

Обвинувачення:

пособництво у вбивстві 2-х і більше осіб (ч. 5, ст. 33; п. “а”, “е”, “ж”, “л” ч. 2 ст. 105 КК РФ),

пособництво у замаху на вбивство двох та більше осіб, скоєне особливо небезпечним способом з мотивів політичної ненависті (ч. 3 ст. 33, п. “а”, “е”, “ж”, “л” ч. 2 ст. 105 КК РФ),

незаконний перетин кордону РФ (ч.1 ст. 322 КК РФ)

Захоплена:

18.06.2014

Звільнена:

25.05.2016

Міра покарання:

22 роки ув’язнення в колонії загального режиму та штраф розміром 30 тис. російських рублів.

Звільнена від відбування покарання на підставі помилування.

Брала участь у бойових операціях проти російських інтервентів та проросійських сепаратистів у Луганській області як доброволець батальйону “Айдар”. При виконанні бойового завдання була взята в полон бойовиками угруповання “ЛНР” біля селища Металіст.

Пізніше Савченко розповіла, що вона була викрадена  і таємно вивезена з України на територію РФ із мішком на голові. Протягом семи діб її силоміць тримали в одному з готелів Воронежа. У цей час її багато разів допитував як свідка слідчий Дмитро Маньшин, який пізніше вестиме проти неї кримінальну справу.

2 липня 2014 р., до першого повідомлення Україні про затримання Савченко, відбувся суд, який обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Інтереси Надії представляв державний адвокат, який фактично діяв в інтересах обвинувачення. Завдяки втручанню української сторони, до її захисту вдалося долучити незалежних адвокатів: Марка Фейгіна та Миколу Полозова.

Після продовження терміну тримання під вартою ще на два місяці, Савченко відправили до інституту ім. Сербського на судову психолого-психіатричну експертизу. Вона виступила із заявою про те, що вважає себе військовополоненою. Незабаром її було переведено до московського СІЗО-6. На виборах до Верховної ради України восени 2014 р. Надія стала першим номером у списку Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” і була обрана народним депутатом.  26 січня 2015 р. вона стала делегатом Парламентської асамблеї Ради Європи від України. Усупереч своїм міжнародним зобов’язанням, Росія проігнорувала набуття  Савченко дипломатичного імунітету і продовжила утримувати її під вартою.

Спочатку Надії інкримінували убивство російських журналістів Ігоря Корнелюка та Антона Волошина. Журналісти без дозволу України прибули до зони бойових дій  для того, щоб робити репортажі про наступ окупаційних військ на українські території. За першою версією слідства, Надія виконувала роль коригувальниці вогню під час мінометного обстрілу, який спричинив смерть журналістів. Пізніше обвинувачення перекваліфікували на пособництво у вбивстві та пособництво у замаху на вбивство. 24 квітня 2015 р. їй висунули обвинувачення у незаконному перетині російського кордону.

Слідство неодноразово створювало перешкоди для захисту Надії Савченко та вдавалося до протиправних дій. Зокрема,  допити у готелі Воронежа проводилися без участі адвоката, що порушує права Савченко. Насильницьке утримання її там без санкції суду є кримінальним злочином. Сестрі Надії Вірі Савченко, єдиному свідку з боку захисту, забороняли в’їзд у Росію без пояснення причин (заборону вдалося скасувати завдяки реакції міжнародної спільноти). Пізніше на Віру відкрили справу нібито за образу судді під час судового засідання у справі Миколи Карпюка і Станіслава Клиха, де вона виступала як громадський захисник. Під час чергової поїздки до сестри, Віру було затримано в рамках цієї справи. Консулам і адвокатам ледве вдалося звільнити її і вивезти цілою та неушкодженою на територію України.

Впродовж усього часу утримання, Надія Савченко неодноразово оголошувала голодування. У грудні 2015 р. вона заявила, що починає чергове голодування, яке вона мала намір тримати до оголошення вироку. На третьому місяці голодування, 3 березня 2016 р., після перенесення дати останнього засідання, Савченко оголосила сухе голодування.

У цей період по всьому світу пройшли сотні акцій на підтримку Надії. Прості активісти і деякі європарламентарі почали власне голодування на знак солідарності з українською бранкою. Понад 270 визначних західних діячів виступили з відкритим листом до європейських лідерів із закликом звільнити Надію Савченко. Серед автори листа були лауреати Нобелівської премії, письменники, науковці, політики, громадські діячі, філософи, художники, що представляють щонайменше 20 країн світу. Постійний представник США при ООН Саманта Пауер, опозиційна Лейбористська партія Австралії, Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні закликали Росію звільнити Савченко. Але Росія ігнорувала вимоги усього світу. 10 березня Надія припинила сухе голодування, але прийом їжі не відновила.

Незважаючи на колосальну глобальну підтримку, на визнання Савченко політичним в’язнем, на її довгі голодування, численні протести України та міжнародних політиків, 22 березня 2016 р. Донецький суд Ростовської області РФ визнав її винною і засудив до 22 років ув’язнення в колонії загального режиму і штрафу розміром в 30 тис. російських рублів.

Тим не менше, адвокати українки не втрачали надії і з упевненістю заявляли, що Савченко незабаром вийде на свободу. Переговори про її звільнення велися на найвищому рівні, дата обміну кілька разів переносилася. 25 травня 2016 р. Надія Савченко була помилувана, обміняна на двох колишніх співробітників ГРУ РФ Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва і повернулася до України.

Докази невинуватості

Звинувачення у вбивстві російських журналістів

Адвокати Савченко мають докази алібі Надії. Головним доказом непричетності Надії Савченко до вбивства журналістів є інформація з білінгу її телефону, яка була отримана від Служби безпеки України. Згідно аналізу, в момент смерті журналістів Надія декілька годин знаходилась в центральній частині Луганська, тому не могла брати участь у коригуванні вогню, від якого загинули журналісти.

Окрім цього адвокати допитали декількох свідків подій, які бачили, як Надію брали в полон 17 червня 2014. З показів свідків також випливає, що Надія потрапила в полон раніше, ніж загинули журналісти. Однак ці докази не були додані до справи Надії, що мотивувалось фактом допиту на території України, а не Росії.

Алібі Савченко підтверджується окрім всього ще і астрономічними розрахунками. Експертний аналіз положення Сонця під час захоплення Савченко, проведений Головною Астрономічною Обсерваторією України визначив, що її захоплено раніше, аніж відбувся обстріл. До таких же висновків прийшла російська астрономка Ольга Возякова. Цей фаховий аналіз не був долучений до справи.

В травні 2015 року, два слідчих експерименти біля Москви показали, що розрізнити журналістів від солдат на відстані, на якій буцімто була Савченко, неможливо. Звинувачення Савченко були негласно змінені на вбивство мирних громадян на тій території.

Звинувачення у замаху на життя двох та більше осіб

Згідно з даними з кримінальної справи Савченко, вона звинувачується в обстрілі мирних жителів Луганської області, в тому числі російських журналістів.  Стверджується, що неподалік від місця обстрілу знаходилось декілька цивільних осіб, проте загинули тільки двоє російських журналістів. Адвокатам вдалось здобути докази про загибель 12 осіб підчас обстрілу, однак усі вони були  бойовиками так званої ЛНР. Це свідчить про те, що обстріл вівся спрямовано по місцям дислокації бойовиків, а не по мирним жителям.  І журналісти загинули через необачність, опинившись на лінії вогню в момент ведення бойових дій.

Звинувачення в незаконному перетині кордону

Це звинувачення взагалі виглядає як знущання, оскільки відомо, що Савченко була насильно захоплена в полон, і немає переконливих доказів, що Надія Савченко була відпущена з полону чи їй вдалось втекти.

Тортури

Протягом ув’язнення в РФ тортури не застосовувались.

Новини справи


Підтримати



Аналітика


Share