Нурі (Юрій) Прімов

Рід діяльності:


Адвокат:

Еміль Курбедінов

Звинувачення:

ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (участь у діяльності організації, яку визнано терористичною на території РФ, а саме осередку організації “Партія ісламського визволення” (Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі)

Дата затримання:

23.01.2015

Міра покарання:

5 років колонії загального режиму; вийшов на свободу 22 січня 2020

Юрій Прімов (нар. 31 липня 1976 р.) — кримський татарин, уродженець м. Ташкента, проживав у смт Штурмове (територія м. Севастополя). Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого. Розлучений, батько однієї дитини.

У січні 2015 р. працівники ФСБ провели обшук в оселі Прімова. За його підсумками було вилучено усі види інформаційних носіїв (комп’ютери, диски, USB-накопичувачі), а самого Юрія було затримано. Його звинуватили в участі у діяльності осередку “Партії ісламського визволення” (Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі) в селах Орлине, Тилове і Штурмове Балаклавського району м. Севастополя.

Прімов не визнав своєї причетності до інкримінованого злочину та відмовився від надання показань проти себе на стадії досудового розслідування.

7 вересня 2016 р. Північно-Кавказький окружний військовий суд у м. Ростові-на-Дону засудив його до 5 років колонії загального режиму.

22 січня 2020, Нурі Прімов вийшов з виправної колонії №5 в російській республіці Марій Ел. Руслан Зейтуллаєв, який слідством був назначений як “голова” “севастопольського осередку Хізб ут-Тахрір”, був засуджений до 15 років позбавлення волі та продовжує перебувати в ув’язненні.

⚡️ ЮРИЙ (НУРИ) ПРИМОВ ОСВОБОЖДЕН ИЗ РОССИЙСКОЙ КОЛОНИИОб этом только что сообщил адвокат Рустем Кямилев, который вчера…

Опубліковано Крымская солидарность Середа, 22 січня 2020 р.

Докази невинуватості

За твердженням сторони захисту, обвинувачення не має жодних доказів причетності Юрія до “Хізб ут-Тахрір”.

Також в ході розслідування були допущені численні порушення:

1. Усі судові засідання, пов’язані із продовженням запобіжного заходу Прімову, проводилися з порушенням принципу гласності. Слухачі не допускалися до зали судового засідання під різними приводами: зокрема, суддя-головуючий заявив, що, оскільки більшість слухачів сповідує іслам, їх не може бути допитано як свідків у справах, пов’язаних із тероризмом.

2. Суд грубо порушив конституційне право обвинуваченого на захист, відмовивши у залученні до процесу, поряд із адвокатом, особи захисника. Клопотання з цього приводу подавалося відповідно до Конституції та Кримінально-процесуального кодексу РФ.

3. Суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про ознайомлення з матеріалами судової справи, на підставі яких приймалося рішення про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Це також є грубим порушенням конституційного права Зейтуллаєва на захист.

4. Суд відмовив у задоволенні заяви захисту про відвід судді у зв’язку з недовірою, обумовленою тим, що  зазначені вище факти вказували на пряму або непряму зацікавленость з його боку в результаті справи.

5. Слідчий відмовив у задоволенні клопотання захисту про надання копій матеріалів для ознайомлення адвокату і обвинуваченому. Він надав їм постанови про призначення експертиз, а, згодом, і результати цих експертиз. Однак після ознайомлення з ними захисту і обвинуваченого, вони не отримали копій цих документів, що позбавило їх можливості для оскарження або реалізації інших прав, гарантованих національним та міжнародним правом.

6. Слідчий відмовив у клопотанні захисту і обвинуваченого стосовно відводу експерта у зв’язку з некомпетентністю останнього, зацікавленістю в результаті експертизи та з інших причин.

7. Після одержання зазначених клопотань, слідство почало приховувати адреси проведення наступних експертиз, що суперечить діючому процесуальному законодавству РФ.

На думку незалежного російського правозахисного медіа-проекту “ОВД-інфо”, члени осередків організації Хізб ут-Тахрір звинувачують і засуджують до різних термінів у колоніях суворого режиму лише на підставі того, що вони зустрічалися в квартирах і читали релігійну літературу.

Відповідно до даного російського правозахисного центру “Меморіал”, ця хвиля переслідувань в Росії почався 14 лютого 2003 року, коли Верховний Суд, розглянувши в закритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Генерального прокурора РФ, визнав терористичними 15 ісламських організацій і заборонив їх діяльність на території РФ. Однією із заборонених організацій стала “Хізб ут-Тахрір”.

У мотивувальній частині рішення ВС РФ відсутні будь-які дані про терористичну діяльність “Хізб ут-Тахрір” відповідно до визначення тероризму, даними в Кримінальному Кодексі РФ і Федеральному Законі РФ “Про боротьбу з тероризмом” від 03.07.1998, що є очевидним підставою для визнання цього рішення необґрунтованим.

Попри те, що організація «Хізб ут-Тахрір» з моменту створення (1953 рік) не здійснила жодного теракту, в Росії вона визнана терористичною, а її членів необгрунтовано судять як терористів. Антіекстремістске та антитерористичне законодавство Росії послідовно перетворюється на репресивний інструмент боротьби з інакомисленням і мирними зібраннями.

Оновлено 31 березня 2020

[/vc_toggle]

Тортури

Факт застосування тортур не встановлений.

Новини справи


Share