Олексій Чирній

chyrniy

Рід діяльності:

викладач історії

Адвокати:

адвокати за призначенням; Ілля Новіков, Томаз Нодія

Обвинувачення:

ч. 2 ст. 205 КК РФ (тероризм)

ч. 3 ст. 222 КК РФ (підготовка теракту)

Дата захоплення:

09.05.2014

Міра покарання:

7 років  колонії суворого режиму

Адреса для листів:

346880, Ростовская обл., г. Батайск, ул. Горького, 356, ФКУ ИК-15 ГУФСИН России по Ростовской обл., Чирнию Алексею Владимировичу (1981 г.р.)

1293
днів в ув’язненні

Олексій Чирній є четвертим фігурантом справи “кримської четвірки”, про якого, однак, найчастіше несправедливо забувають. Його ситуація відрізняється від трьох інших (Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Геннадія Афанасьєва) тим, що він визнав свою провину в суді і не відмовився від показань, даних під тортурами. Справу Чирнія, так само як і справу Афанасьєва, було виділено в окреме провадження, вона слухалася в особливому порядку.

Дев’ять місяців Олексій Чирній перебував у повній ізоляції. Всупереч його волі, його оголосили російським громадянином і, незважаючи на дипломатичний тиск, не допускали до нього українського консула. Сам Чирній від початку своїх поневірянь підкреслював своє українське громадянство. Його перша зустріч із консулом Геннадієм Брескаленком відбулася лише 3 лютого 2015 р. у московському слідчому ізоляторі “Лефортово”. Під час зустрічі Чирній повідомив, що під час затримання у травні 2014 р. до нього застосовувалися тортури. За словами Олексія, його били по голові та інших частинах тіла, аби змусити “зізнатися” у причетності до злочину.

Під час судових засідань його адвокат Ілля Новіков заявив про наявність ознак застосування тортур, які стали причиною самообмови Чирнія. Проте сам Олексій, побоюючись помсти російських силовиків, не відмовився від укладеної з ними досудової угоди, яка передбачала “щиросердне зізнання”.

Новіков розповів про це так:

Розпочався суд у справі Олексія Чирнія. Я відразу заявив своє переконання в тому, що він обмовив себе та інших під тиском слідства. Сам Олексій не хоче розривати угоду зі слідством, побоюється наслідків. Він розуміє, що отримає, імовірно, від 7 до 10 років, як раніше це сталося з Афанасьєвим. Ми домовилися, що я висловлю свою позицію, а він не підтримає її і попросить суд не повертати справу до прокуратури, а розглянути її сьогодні… Чирній — не герой, він почувається беззахисним і не вірить, що Україна може чимось йому допомогти.

Як наслідок, на вимогу сторони обвинувачення адвоката було відсторонено від захисту через “конфлікт позицій”. Важливо зазначити, що законодавством РФ розбіжність позиції захисту і обвинуваченого передбачається лише в одному випадку — коли йдеться про застосування незаконних методів дізнання і слідства.

У своєму останньому слові на суді Олексій Чирній хоча й визнав свою провину, але висловив незгоду із кваліфікацією власних дій як “терористичних”.

Олексія звинувачували в участі у “терористичному угрупованні”, у “терористичних діяннях”, пов’язаних із підпалом офісу партії “Єдина Росія”, а також у підготовці підриву пам’ятнику Леніна та меморіалу “Вічний вогонь” у Сімферополі. 21 квітня 2015 р. Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок Чирнію. Українця буловизнано винним у тероризмі (ч. 2 ст. 205 КК РФ) та підготовці теракту (ч. 3 ст. 222 КК РФ).

Окрім того, що справа Чирнія не отримала міжнародного розголосу, він також був позбавлений підтримки з боку рідних і близьких.

Докази невинуватості

  • Усі фігуранти справи “кримської четвірки” говорять про застосування до них тортур.
  • Свідків обвинувачення не можна назвати незалежними. Умовно вони поділяються на три категорії: ті, що мали судимість і залежать від правоохоронних органів; ті, що добровільно вирішили співпрацювати з органами ФСБ; секретні свідки, які, ймовірно, були співробітниками ФСБ.
  • Є  обґрунтовані сумніви щодо самого існування єдиної групи “кримських терористів”. Немає узгоджених показань щодо її структури та чисельності. Жоден із допитаних не зміг нічого розповісти про склад чи структуру “групи”.
  • Співробітники ФСБ буцімто дізналися про “намір” Чирнія  підпалити офіси організації “Російська громада Криму” та партії “Єдина Росія” за три дні до підпалу, проте нічого не було зроблено задля того, аби йому запобігти. Отже, це була провокація з боку ФСБ з метою створення приводу для кримінального переслідування.
  • Олексія Чирнія катували під час затримання і в процесі слідства з метою отримання зізнань. Він був поміщений в психіатричну лікарню, де, ймовірніше, до нього застосовувалися психотропні речовини.

Тортури

Під час довгоочікуваної зустрічі з українським консулом Олексій Чирній повідомив про застосування до нього тортур. У квітні 2015 р.  адвокат Ілля Новіков офіційно заявив про катування свого підзахисного, яке і спричинило його самообмову. Проте, оскільки Олексій став “козирною картою” слідства у справі усієї “кримської четвірки”, є лише фрагментарна інформація про те, що з ним відбувалося, в яких умовах він утримується і як це позначалося на його стані.

Відомо, що у липні 2014 р. Чирній перебував у Державному науковому центрі соціальної та судової психіатрії імені Сербського в Москві, де до нього могли застосовувати психотропні препарати. Наступного  місяця його було переведено до психіатричного відділення столичної Бутирської тюрми. Це місце, відоме під назвою “Кішчин дім”, має погану репутацію серед ув’язнених. Існують обґрунтовані підозри, що там до Чирнія також могли застосовувати психотропні препарати.

Ось що говорить російська правозахисниця Зоя Свєтова про зустріч із Чирнієм:

Коли я вперше побачила його в “Кішчиному домі”, він здався мені дивно загальмованим: насилу розумів, про що його запитують, казав, що “голова як у тумані”, що “життя моє на тому закінчене: не буде ніякого майбутнього, немає тієї країни, в якій я жив”.

Є інформація, що до “Кішчиного дому” Олексій потрапив через спроби самогубства.

Новини справи


Share