Станіслав Клих

Klykh

Рід діяльності:

історик, журналіст

Адвокат:

Марина Дубровіна, Докка Іцлаєв, Ілля Новіков

Обвинувачення:

ч. 1, 2 ст. 209 чинного КК РФ (керівництво бандою та участь у ній)

п. “в”, “з”, “н” ст. 102 КК РРФСР, який втратив чинність у 1996 р. (вбивство двох і більше осіб у зв’язку з виконанням ними свого службового обов’язку);

ч. 2 ст. 15, п. “в”, “з”, “н” ст. 102 КК РРФСР (замах на вбивство двох і більше осіб у зв’язку з виконанням ними свого службового обов’язку)

Дата захоплення

11.08.2014

Міра покарання:

20 років колонії суворого режиму

Адреса для листів:

457670, Челябинская обл., г. Верхнеуральск, ул. Северная, 1, ФКУ “Тюрьма № 1 ГУФСИН России по Челябинской обл.”, Клыху Станиславу Романовичу, 1974 г.р.

1199
днів в ув’язненні

Станіслав Клих (нар. 25 cічня 1974 р.) закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Займався написанням статей з історії, протягом певного часу організовував книжкові ярмарки. Дотримувався проросійських поглядів.

Станіслава було затримано у російському місті Орлі під час його приватної подорожі до знайомої дівчини, з якою він раніше познайомився у Криму. Батькам Станіслава стало відомо про інцидент завдяки телефонному дзвінку від невідомого чоловіка, який повідомив, що їхнього сина було затримано на 15 діб “за непокору працівникам поліції”. Батьки Станіслава негайно вирушили до Орла для особистої зустрічі із сином, але після приїзду його не знайшли, оскільки Станіслава було перевезено до м. Єсентуки (Північно-Кавказький федеральний округ). 24 серпня 2014 р. о другій ночі Тамарі Іванівні, 71-річній матері Станіслава, надійшов дзвінок від сина. Він підтвердив, що перебуває в Єсентуках, і повідомив, що його обвинувачують у злочинах, нібито скоєних у середині 90-х років. Наступного дня вона отримала SMS-повідомлення про те, що його перевозять до м. П’ятигорськ (Ставропольський край). Це виявилося її останнім контактом із сином, після якого настали довгі місяці невідомості.

Спроби знайти Станіслава Клиха протягом довгого часу залишались безуспішними. На прохання матері Станіслава та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини російський омбудсмен Елла Памфілова надсилала запити до Федеральної служби виконання покарань та МВС Росії, але безрезультатно. На аналогічний запит Громадської спостережної комісії м. Москви було надано відповідь: “Інформація конфіденційна. Відповісти не можемо”.

Інтереси Станіслава на всіх судах стосовно продовження запобіжних заходів представляли призначені адвокати. Відповідно до його заяви, вони лише підписували готові документи, не надаючи належного правового захисту. На думку російської правозахисниці Зої Свєтової, додатковим підтвердженням недобросовісності призначених адвокатів служить той факт, що незалежний захист мав би негайно подати запит щодо надання документальних підтверджень навчання С. Клиха у Києві в період 1994–95 рр. На практиці ж на тому етапі цього зроблено не було.

З метою добитися від Станіслава зізнання, а також свідчень проти українських політичних діячів, до нього було застосовано жорстокі тортури, які призвели до серйозних наслідків психологічного характеру.

26 травня 2016 р. Станіслава Клиха засудили до 22,5 років колонії суворого режиму за звинуваченням в керівництві і участі в банді (ч. 1 ст. 209 КК РФ), вбивстві двох і більше осіб у зв’язку з виконанням ним свого службового обов’язку” (п. “в”, “з”, “н” ст. 102 КК РРФСР) і замаху на вбивство (ч. 2 ст. 15, п. “в”, “з”, “н” ст. 102 КК РРФСР) у складі бандформувань на Північному Кавказі у 1994 р. 26 жовтня Верховний суд РФ відхилив апеляцію захисту і визнав вирок Клиху і Миколі Карпюку “законним”.

Після винесення вироку стало відомо, що на Станіслава також було відкрито нову справу за звинуваченням у неповазі до суду (ст. 297 КК РФ) за нібито образливе звернення на адресу прокурора. У листопаді 2016 р. районний суд у Грозному визнав його винним і за цією статтею та додав до величезного тюремного строку політв’язня ще один місяць.

Докази невинуватості

1) неправдиві показання свідка А. Малофеєва:

– Малофеєв – єдиний свідок у справі, і його слова не знайшли підтвердження в документальних джерелах;

– належність свідка до УНА–УНСО, серед іншого, аргументувалася наявністю татуювань на його тілі із символікою партії, які, однак, не практикувалась серед інших членів партії. Причетність Малофєєва до діяльності УНА–УНСО також не підтвердилася під час опитів її членів в Україні;

– свідок є вразливим перед слідством з огляду на те, що має захворювання (ВІЛ, туберкульоз, гепатит В і С, наркотичну залежність) та, відповідно, є залежним від медикаментів;

– справу про Чеченську війну було порушено в 1997 р., однак свідчення проти Клиха вперше з’являються у ній зі слів Малофєєва тільки після затримання Станіслава;

– те, що свідок вказав на А. Яценюка, Д. Яроша та О. Тягнибока як на учасників воєнних дій, підтверджує політичну орієнтованість справи і ставить під сумнів обґрунтованість обвинувачення;

2) інші обставини:

– фактичні обставини справи в матеріалах обвинувачення не збігаються між собою (наприклад, із 140 перекинутих до Чечні українців 500 [так!] брали участь у боях) і суперечать історичним даним, що містяться у документальних джерелах, присвячених подіям Чеченської війни;

– тип зброї, що нібито використовувался Клихом для скоєння вбивств, не відповідає типові поранень загиблих. Встановлене місце вбивства більшості жертв не збігається з місцем скоєння злочину, вказаним у матеріалах справи;

– обвинувачення в бандитизмі не підкріплені доказовою базою;

– описані в матеріалах справи обіг і використання зброї та боєприпасів, а також тортури, що їх нібито застосовував Клих, з невідомих причин не були йому інкриміновані;

– у період, за який йому було інкриміновано “злочини”, Клих навчався на денному відділенні Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

3) незаконні методи ведення слідства:

– обвинувачені понад рік були позбавлені права на незалежного адвоката, консульський захист і зв’язок із родичами;

– у процесі слідства до С. Клиха були застосовані жорстокі тортури.

Тортури

Згідно зі скаргою С. Клиха, поданою до Європейського Суду з прав людини, до нього застосовувалися такі види тортур: побиття, задушення, позбавлення сну, їжі й води, пропускання електричного струму через статеві органи та кінцівки.

За час утримання у СІЗО Станіслав втратив 15 кг та був доведений до дистрофії. На його ногах залишились численні рубці від тривалого стояння на колінах. Кисті рук були вивернуті внаслідок приковування наручниками до ґратів. Щоразу перед початком тортур йому на голову надівали целофановий пакет, обмотаний скотчем, а після процедур невідомі люди в масках “змазували зеленкою та йодом рани на руках і ногах, оскільки в деяких місцях шкіра стерлася практично до кісток”.

Експертиза ушкодження м’яких тканин обвинуваченого не змогла визначити причину появи ушкоджень, однак констатувала наявність численних рубців на тілі Станіслава, які не були зафіксовані під час первинного огляду після його  затримання. Цей факт свідчить про те, що всі наявні на момент проведення експертизи ушкодження були отримані під час перебування Клиха у слідчих ізоляторах РФ.

Крім того, починаючи з листопада 2015 р., у С. Клиха почали проявлятися ознаки психічного розладу. Після кількох випадків неадекватної поведінки в залі суду було задоволене клопотання адвоката щодо проведення психіатричної експертизи. Експертиза визнала Станіслава психічно здоровим, а відтак підсудним. Адвокат Марина Дубровіна, однак, висловлює недовіру до результатів експертизи і наполягає на її повторному проведенні незалежними експертами. Дубровіна вважає, що визнання Станіслава неосудним розвалило би справу, оскільки саме він надавав свідчення проти А. Яценюка, Д. Яроша, братів О. та А. Тягнибоків під дією тортур.

Станіслав також повідомив, що в СІЗО йому дають невідомі препарати перед судовими засіданнями (саме в залі суду у нього спостерігалися загострення). На запит адвоката надати назву препарату і причини його застосування, надійшла відповідь, що Станіславу давалися ліки для профілактики грипу.

З моменту першого прояву психічної нестабільності і до винесення вироку присутні спостерігали поступове погіршення його стану. Мати Станіслава, Тамара Іванівна Клих, яка відвідала його в червні 2016 року, розповіла, що насилу впізнала свого сина. За її словами, зараз Станіслав став впадати в дитячий стан.

Новини справи


Share