Тут, в СІЗО, багато людей сидять за любов до України, — Євген Панов

Ігор Котелянець, брат українського політв’язня Кремля Євгена Панова, який утримується у Сімферопольському СІЗО за сфальсифікованим обвинуваченням у підготовці “диверсій” у Криму,  отримав від нього листа, написаного на початку цього місяця.

Не знаю, як почати, не вмію я писати листи. По-перше, прошу вибачити мене за помилки, але хочеться писати українською мовою.

По-перше, хочу привітатися з Україною, моїм містом Енергодаром, і зі всіма, хто мене підтримує та ще пам’ятає. Зараз вже ніч, 3 жовтня. Вільного часу тут багато, але чомусь словосполучення “вільний час” тут не до місця, тут час пустий якийсь. Саме пустого часу тут багато. Коли немає ніякої інформації, немає радіо, газет, телебачення, не кажучи про інтернет. Коли сусід по камері ледве говорить російською мовою, залишаєшся на одинці зі своїми думками. Невідомо, як там твої друзі, родина, моя кохана дружина. Це буде важко.

Не буду більше про себе та про “тюрму”, а то лист виходить якийсь сумний. Я тримаюся та сподіваюся на краще. Якщо не сподіватися, то і жити не треба. Та не тільки я тримаюся та сподіваюся, тут багато людей, які люблять Україну, за що і опинилися за гратами.

panov-letter-oct-2017

До мене все ж доходить трохи інформації, що мене не забули, підтримують та вимагають мого звільнення. Я не знаю, як висловити слова подяки, не можу підібрати слів, але я дуже вдячний всім вам! Але ж як буде, на все воля Бога.

Не знаю, як написати, щоб це не виглядало як на передвиборчих мітингах, але, коли на суді запитують громадянство, мені дуже приємно казати: “Гражданин Украины”.

Деякі з суддів теж у минулому наші співгромадяни, але невиліковні хворі якісь. Так ось, хотілося би щоб усі ці громадяни України казали з гордістю, що вони Громадяни України.

Ось щось трохи накреслив, ще не відомо вдасться передати цього листа чи ні, може на шмоні (шмон – обшук) відберуть. Перші півроку неможливо було щось передати.

Україна, Енергодар — до зустрічі, сподіваюся це колись відбудеться. Ще раз усім дуже дякую, усіх кохаю.

Слава Україні! Слава Народу України! Будем жить!

Панов Є. А., 3.10.2017

Share