Спільне звернення щодо звільнення бранців

Шановний Президенте України,
Голово Служби безпеки України,
Секретарю Ради національної безпеки і оборони України,
Міністре закордонних справ України,
Міністре юстиції України!

До Вас звертаються народні обранці, представники різних парламентських фракцій, а також родини та захисники ув’язнених із політичних мотивів у Росії та окупованому Криму, громадські діячі та активісти – зі вкрай важливим питанням, пов’язаним із життям та здоров’ям наших співгромадян.

Із моменту появи першого “в’язня Кремля” – а ним став Микола Карпюк у березні 2014-го – минуло більше 2-х з половиною років. Певний час проблема громадян України, що затримуються і засуджуються на території РФ і – здебільшого – тимчасово окупованого Криму за політичними мотивами, залишалася на другому плані у зв’язку із загрозою для самого існування нашої країни та розгортання повномасштабної конвенційної війни з боку Російської Федерації. По суті, увагу на цю проблему звернули тільки у 2015-му році.

Тим часом, попри поодинокі прецеденти звільнення та повернення громадян України додому (Юрій Яценко, Надія Савченко, Геннадій Афанасьєв, Юрій Солошенко, Юрій Ільченко), масштаби проблеми тільки зростають. Тільки протягом останніх кількох місяців відбулися затримання щонайменше вісьмох громадян України в тимчасового окупованому Криму (двох українців – Євгена Панова та Андрія Захтія, які нещодавно були незаконно вивезені до СІЗО “Лефортово” в Москву, та шістьох кримських татар – Теймура та Узеіра Абдуллаєвих, Айдера Саледінова, Еміля Джемаденова, Рустема Ісмаілова, Рідвана Сулейманова), а також журналіста Романа Сущенка – в Росії.

При цьому, під вартою, в СІЗО та колоніях на території Росії – від Ростова-на-Дону до Магадана – за різними сфабрикованими справами залишаються кілька десятків в’язнів “першої хвилі”. Найвідоміші з них – кінорежисер Олег Сенцов та кримський активіст Олександр Кольченко, на захист яких виступав увесь світ – починаючи від європейської кіноеліти, завершуючи Європарламентом та іншими міжнародними міжурядовими організаціями.

Водночас, перспективи звільнення цих бранців залишаються доволі примарними. Ми усвідомлюємо, що всі ці справи є породженням беззаконня в РФ та агресивної політики Кремля щодо України. Утім, родичі осіб, що утримуються з політичних мотивів, а також їх адвокати, ставлять під сумнів достатність зусиль, які докладає Україна задля звільнення їхніх рідних і підзахисних. Уже третій рік поспіль їх постійно просять зберігати режим тиші, при цьому, ніхто не вважає за потрібне повідомляти їх бодай у закритому режимі про те, яких саме зусиль доклала Україна задля звільнення бранців із російського полону.

Більше того, якщо щодо проблеми осіб, що незаконно утримуються у т.зв. “ДНР” та “ЛНР”, принаймні є з кого спитати (“Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції” при СБУ), то у випадку з утримуваними в РФ та Криму компетентна щодо проведення переговорів особа чи інституція навіть не визначена! Якщо МЗС займається загальними консульськими та технічними питаннями, то хто відповідальний за ведення переговорів?

Хто б це не був, ця компетентна особа чи інституція, а також її функції та повноваження мають бути вже зараз чітко визначені, а в перспективі – і нормативно закріплені та врегульовані. Адже, наголошуємо ще раз, – проблема “в’язнів Кремля” не є такою, вирішення котрої можливе у найближчій перспективі. Це водночас і стратегічна, і тактична проблема, підходи до вирішення котрої Україна за три роки так і не виробила.

У зв’язку із вище викладеним, звертаємося до АП, СБУ, РНБО, Мінюсту та МЗС із вимогою:

  1. Призначити конкретну особу або інституцію, відповідальну саме за переговорний процес у питанні щодо звільнення категорії українських громадян, які з політичних мотивів утримуються в неволі на території РФ та тимчасово окупованого Криму.
  2. Зобов’язати цю особу або інституцію регулярно звітувати у закритому від громадськості режимі перед родичами згаданої категорії осіб та їх захисниками щодо прогресу в переговорному процесі та здійснених з метою повернення бранців дій цієї особи або інституції.
  3. Зобов’язати цю особу або інституцію регулярно (скажімо, раз на  місяць) звітувати перед громадськістю (в обсязі, що не завадить веденню переговорів) щодо прогресу в переговорному процесі та здійснених з метою звільнення бранців дій цієї особи або інституції. Таке звітування може відбуватися, до прикладу, перед платформою по звільненню політв’язнів при МЗС у відкритому режимі із доступом преси.

В інакшому випадку на загальному тлі зростання негативних настроїв атмосфера недовіри тільки наростатиме, а прохання до родичів та адвокатів “зберігати режим тиші” сприйматиметься як прикриття бездіяльності.

Просимо терміново вжити необхідних заходів реагування на проблему.

З повагою,

Світлана Заліщук, народний депутат України
Дмитро Білоцерківець
, народний депутат України
Ігор Луценко,
народний депутат України
Мустафа Найєм
, народний депутат України
Геннадій Афанасьєв, Спеціальний представник Міністерства Закордонних Справ з питань визволення політв’язнів
Ольга Афанасьєва, мама Геннадія Афанасьєва
Наталя Каплан, сестра Олега Сенцова (утримується у виправній колонії в Якутії)
Світлана Сідоркіна
, адвокат Олександра Кольченка (утримується у виправній колонії 6 в Челябінській області)
Лариса Кольченко
, мама Олександра Кольченка
Євгенія Закревська
, адвокат Олега Сенцова та Олександра Кольченка
Олена Карпюк
, дружина Миколи Карпюка (утримується в СІЗО Грозного)
Роман Александрук
, адвокат Миколи Карпюка
Тамара Іванівна Клих
, мама Станіслава Клиха (утримується в СІЗО Грозного)
Марина Дубровіна
, адвокат Станіслава Клиха (утримується в СІЗО м. Грозного, Чеченська Республіка)
Докка Іцлаев, адвокат Миколи Карпюка (утримується в СІЗО м. Грозного, Чеченська Республіка)
Ольга Налімова, донька Віктора Шура (утримується у виправній колонії №5 у Республіці Татарстан)
Мавіле Дегерменджі
, сестра Мустафи Дегерменджі (утримується в СІЗО Сімферополя)
Олександр Попков
, адвокат Еміра-Усеіна Куку (утримується в СІЗО Сімферополя) та Миколи Семени (перебуває під підпискою про невиїзд у тимчасово окупованому Криму)
Петро Вигівський
, батько Валентина Вигівського (утримується у виправній колонії в Кірово-Чепецьку)
Ігор Котелянець
, брат Євгена Панова (утримується в СІЗО “Лефортово” в Москві)
Марія Томак
, координатор Медійної ініціативи за права людини
Надія Волкова
, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини
Таміла Ташева
, співзасновник, координатор ГО “КримСОС”
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод
Олексій Гриценко, Всеукраїнське об’єднання “Автомайдан”
Олена Герасим’юк
, письменниця
Ірина Ромалійська, журналістка

 

Також приєдналися до звернення

Share