Геннадій Афанасьєв: Воронізький централ

x95 Вороніж. Росія. Побутове.

…Камера арештантів по-тюремному має назву “хата”, тому що це місце ти несвідомо починаєш називати своєю домівкою. Це простір із чотирьох стін, восьми кутів, підлоги та стелі. На цій площі стоять ліжка, по-тюремному “шконки”, і туалет (“долина”). Розмір камери залежить від кількості арештантів, на яких вона розрахована. Звісно, на те, щоб ходити, місця не вистачає, і більшість часу ти сидиш або атрофовано лежиш…

…Я нарешті був етапований до Воронізького централу. Була 4 ранку. Мені лінувались видати спальні речі через ранню годину і пообіцяли, що обов’язково колись принесуть ії до камери. Після обшуку (“шмону”) мене довгими коридорами завели у підвальне приміщення, у найвіддаленіший кут, там і була моя камера х95. Конвоїр відчиняє двері (“тормоза”) і дає наказ зайти в середину. Я заходжу. Двері зачиняються. Переді мною — 6 двоярусних заповнених ліжок, але місця всім не вистачає, і решта спить на підлозі. Це транзитна камера, тут знаходяться всі ті, хто їде етапом, понад 10 днів ніхто не затримується. Постійно йдуть старі та приходять нові…

Gennadiy Afanasyev in prison…Підлога паркетна, але половина з неї вирвана. Навколо бруд. Клуби цигаркового диму поодиноко літають собі в межах камери. Вікно наполовину під землею, з решти видно екскременти собаки, яка прив’язана перед ним. Декілька мусульман миють підлогу у куточку перед молитвою. Інші, відповідальні за міжкамерний зв’язок, вітають та ведуть до столу пити чифір, збираються послухати про моє “життя-буття”. Пити чифір із людьми, які тільки-но зайшли до “хати” — це традиція, під час якої можна взнати особистість, із якою, можливо, доведеться жити в одній домівці… Доки йду до столу, бачу, як організована група тарганів в кількості 13 спільників передислоковуються із поверхні столу під нього. Взагалі таргани усюди: на стінах, одязі, ліжках, простирадлах — скрізь… Світло життєво небезпечно вимикати, бо вони можуть тебе з’їсти, — так переконував мене один з арештантів, який дуже боявся тарганів. Але як я дізнався, не всі таргани погані. Є великі 5—7-сантиметрові із крилами, вони їдять маленьких, тому їх не переслідують…

Боже…

…Ніхто не приніс обіцяні спальні речі… не видали жодних побутових, гігієнічних приладів, мила чи бритви та навіть тарілку, кружку і ту не дали… Ми нічого не їли. Дивлячись на стан нашої хати і на різновиди колоній тарганів, уявляли, що коїться на кухні… В цьому слідчому ізоляторі готують кормом для хутрових тварин, сухою картоплею та капустою, але це все виглядає наче мікс із декількох несвіжих страв, приправлений блювотинням. Дорожній пайок — це різновид хімічних сполук, після довгого вживання якого єдиний результат — це серйозні проблеми зі шлунком…

…Я не спав на підлозі, бо дочекався, допоки один із арештантів прокинувся, і я заліз на його місце, на другий поверх ліжка (“пальму”).

…Раптово пішов дощ… вся “хата” тихо дивилася на те, як у наш напівпідвал дуже мирно затікали ріки дощової води… курили…

Джерело — Facebook Геннадія Афанасьєва

Читайте інші свідчення Геннадія Афанасьєва про російську неволю:
Етап. 12 павуків у залізній банці
Тюрма як соціальний експеримент

Share